КАНДИДАТА, не піднімаючи шуму,
кандидата, не піднімаючи шуму, послідовно обходять квартири. Вступивши в
квартиру, кожна трійка діє в такий спосіб: кандидат опікує
парадний вхід, другий рядовий, ні на що не відволікаючись, займає чорний
вхід, старший робить огляд приміщень. Резерв із трьох кандидатів в
главі з командиром секції - у цьому випадку із мною - залишається внизу в
під’їзді із завданням, по-перше, нікого не випускати на час операції,
по-друге, негайно надати допомогу тій трійці, якої це знадобиться.
Склад трійок і резерву вам відомий… Увага! - сказав він, відступаючи ще
на крок. - На трійки й резерв - розберися!
Відбувся короткий множинний рух. Секція розібралася. Ніхто
не помилився місцем, ніхто не зчепився автоматами, ніхто не посковзнувся й
не втратив берет, як це траплялося на минулих заняттях. На правому фланзі
резерву піднімався Максим і знову посміхався у весь рот. У Гаю раптом
виникла дика думка, що Максим дивиться на все це, як на забавну гру.
Це було, звичайно, не так, тому що так це бути не могло. У всьому була
винувата, безсумнівно, ця дурна улыбочка…
- Недурственно, - проворчал Гай у наслідування капралові Серембешу й
прихильно подивився на Панди. Молодець, старий, вимуштрував хлопців. -
Увага! - сказав він. - Секція, будуйся!
Знову короткий множинний рух, прекрасне своєї чіткістю й
бездоганністю, і знову секція стояла перед ним однієї шеренгою.
Добре! Просто чудово! Навіть усередині все якось холодіє. Гай знову
заклав руки за спину й пройшовся.
- Гвардійці, - сказав він. - Ми - опора і єдина надія
держави в цей важкий час. Тільки на нас можуть без оглядки
покластися у своїй великій справі Невідомі Батьки. - Це була правда,
щира правда, і було в цьому зачарування й відчуженість. - Хаос,
породжений злочинною війною, тільки-но минув, але наслідку його важко
відчуваються дотепер. Гвардійці, брати! У нас одне завдання: з коренем
вирвати все те, що тягне нас назад, до хаосу. Ворог на наших рубежах не